Звукоізоляція від сусідів за стіною

Шум «від сусідів за стіною», як правило, буває повітряного типу. Його джерелами є гавкіт собак, розмова на підвищених тонах, крик або звук при роботі теле-радіо апаратури.

Влаштування додаткової ізоляції повітряного шуму від сусіда знизу вирішується шляхом виконання конструкції звукоізоляційного облицювання. До існуючої стіни додається каркасне або безкаркасне облицювання, що збільшує звукоізоляційну здатність стіни на величину 10-18 дБ в залежності від типу і товщини.

Однак, такий результат може бути отриманий тільки при комплексному підході. Тобто мова може йти не тільки про ізоляцію поверхні однієї, суміжній з сусідом стіни, але і можливої ізоляції інших стін в приміщенні, а іноді навіть поверхонь підлоги і стелі. Справа в тому, що шуми в багатоповерхових будинках добре поширюються по структурі. Повітряний шум, потрапивши з шумного приміщення на огороджувальні конструкції, «перекваліфіковується» в структурний. І навіть при повній, наййбільш ефективній ізоляції суміжної стіни, в кімнаті може бути добре чути сусід збоку, але вже ….. від зовнішніх, вуличних стін.

При цьому в різних будинках в залежності від типів огороджувальних конструкцій і якості їх з'єднання ступінь передачі і випромінювання структурного шуму може бути різна. Оцінити її можна самостійно – досить в момент інтенсивного шуму «за стінкою» по черзі прикласти вухо до всіх стін в приміщенні і прислухатися. При цьому інше вухо слід затиснути пальцем, подібно до дії «берушів». Якщо ви дуже добре чуєте зі стіни, що відбувається в сусідній квартирі – для отримання скільки-небудь значимого ефекту її також потрібно ізолювати.

Таким чином, для ізоляції повітряного шуму "від сусідів за стіною" застосовуються каркасні і безкаркасні (ЗІПС) конструкції додаткової звукоізоляції стін, а іноді навіть і звукоізоляційних підлог з стелями, схеми влаштування яких також можна подивитися в Альбомі технічних рішень.